Сергію, в творчих колах Житомирщини тебе знають насамперед як вправного й титулованого поета. І відверто несподівано побачити твоє фото на афіші обласної філармонії. Як таке можливо?
Ну, відразу зазначу, що вправно співати чи грати на флейті я не став, і тому закортіло на сцену. Головний мотив такий, що колектив філармонії в межах мистецького проєкту #Свої запропонував обіграти мою поезію за допомогою музичних, театральних прийомів, аби вона набула динаміки і змогла з новою силою звучати зі сцени.
В даному випадку поезія та музика — це діалог чи симбіоз? Яка роль артистів філармонії у вашому творчому перформансі?
По суті, колектив філармонії і є головним рушієм у цьому заході. Саме їхні ансамблі “Родослав”, “Льонок” і з залученням інших митців створюватимуть музичне перевтілення моєї поезії. Тобто на сцені не буде статичного поета, який впродовж 1-2 годин монотонно зачитує свої вірші під звук сопілки. А довкола поетичного слова створюватиметься різнопланове шоу. Тому тут я б краще обрав слово “симбіоз” між музикою та поезією у перформансі. Але, яким буде кінцеве втілення задуму, вважаю, стане зрозуміло лише під час фінальної репетиції.
Але ж у Житомирі є чимало поетів. Як вважаєш, вони не будуть заздрити, що філармонія оминула їх і долучила до кола “обраних” митця з Хорошева?
Та сподіваюся, що у творчого колективу філармонії вистачить сил та натхнення огорнути увагою не одного майстра слова. Просто невтомним творчим двигуном такого перформансу є Ніна Рябенко, з якою ми тісно взаємодіємо ще з часів заснування Літературного марафону “Відсіч” в Житомирі. Вона добре знає рівень моєї поезії. Ще й бачила патріотичні пісні на мої вірші, які я викладаю на своєму музичному ютуб-каналі SIVA. Тому пані Ніна запропонувала мені такий творчий експеримент, на який я з радістю погодився.
А, можливо, зіграло вирішальну роль те, що твоя книга поезії “Відсіч” перемогла у конкурсі “Книга року-2024” на Житомирщині?
Та наразі це не привід для здогадок. Головне, що ми разом творимо мистецький контент, який дійсно потрібний глядачам і має оригінальне втілення. Бо нещодавно першою ластівкою таких музично-поетичних виступів у стінах філармонії був творчий вечір письменниці Вікторії Краснопір. І за атмосферою в залі, і за відчуками глядачів цей захід мав класний ефект. Тому Show Must Go On…
Від назви заходу, як і від назви твоєї книги “Відсіч” віє духом боротьби…
Так. Нескладно зрозуміти, що патріотична тема є провідною зараз у моїй творчості під час війни з рашистським режимом. Хоча це не 100 % поезії. І так наш перформанс ми не плануємо робити повністю “мілітарним”. Там має бути місце і для лірики, і для глибокої філософії…
А ти згадав про свій музичний ютуб-канал SIVA. Розкажи про цей проєкт.
В наш час поезія має певні межі в поширенні та сприйнятті. І час технологій змушує шукати нові форми самовираження та донесення своїх думок до аудиторії. Тож свої патріотичні вірші, загартовані перемогами в літературних конкурсах, я доповнюю музикою за допомогою технологій. І таким чином створюю повноцінні пісні та кліпи. Звісно, з ними я не претендую на “Греммі”. Але знайомі бійці з лав ЗСУ схвально ці пісні оцінюють і кажуть, що такого патріотичного мотивуючого контенту страшенно не вистачає. Тож треба діяти без озирання на перепони. Адже війна йде тут і зараз. Тому мій музичний ютуб-канал SIVA — це якраз відповідь на виклики буремного часу. Можете вільно заходити та поширювати відео. Ну і звісно, чекаємо всіх на перформансі 21 лютого о 18:30 в Обласній філармонії.
Дякую за розмову. Хай все задумане вдасться!
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації
