Наше видання звернуло увагу напроєкт «English for Voice and Action» та вирішило поспілкуватися з Вікторією Хромовою.
Крім того, що Вікторія – керівниця проекту «English for Voice and Action», вона також кандидатка педагогічних наук, доцент, керівниця ГО «Центр молодіжних ініціатив «Джинджер», засновниця Освітнього центру «Ginger», художня керівниця англомовної театральної студії «Ginger».
Розкажіть, що таке «English for Voice and Action». З чого почалася ця ідея?
«English for Voice and Action» (поміж собою говоримо просто «Voice») – це результат багаторічного досвіду ГО «Центр молодіжних ініціатив «Джинджер». Це проект, у якому англійська мова стає не кінцевою метою, а інструментом для спілкування, самовираження, творчості, розвитку впевненості та реалізації власних ідей. Ми багато працюємо з молоддю і бачимо цікаву річ: можна роками вивчати англійську, знати граматику, виконувати вправи, але при цьому боятися говорити. І йдеться не лише про мовний бар’єр. Часто молодій людині взагалі складно висловлювати свою думку, презентувати себе, говорити перед аудиторією, відстоювати власну позицію чи запропонувати свою ідею навіть рідною мовою.
Тому в основі нашого проекту дуже проста думка: важливо не лише дати молодій людині мову, а й допомогти їй знайти власний голос. Ми поєднуємо практичну англійську з театральними практиками, публічними виступами, дебатами, фото- та відеосторітелінгом, поезією, кіноклубом, форум-театром, важливою частиною проекту є грунтовна роботою над власними молодіжними ініціативами.
Для кого ваш проект?
Для молоді різного віку та з різним життєвим досвідом. Ми формуємо три вікові когорти: 14–17 років, 18–22 роки та молодь віком від 23 років, загалом плануємо залучити 72 учасники, які пройдуть шлях довжиною в сім місяців. Нам принципово важливо створити середовище, у якому можна не боятися помилятися, пробувати нове, проявляти себе. Не обов’язково приходити вже впевненим, активним чи з ідеальною англійською. Проєкт якраз і створений для розвитку.
Програма виглядає досить масштабною. Хто працюватиме з учасниками?
Для такого проєкту недостатньо просто зібрати хороших викладачів англійської. Саме тому ми сформували мультидисциплінарну команду. У «Voice» будуть залучені фахівці з практичної англійської, театру, публічного мовлення, форум-театру, фото- та відеосторітелінгу, психології, комунікацій тощо. До окремих активностей залучатимуться профільні спеціалісти та носії мови. І це загалом підхід ГО «Джинджер»: якщо ми беремося за напрям, нам важливо, щоб за ним стояла не просто цікава ідея, а професійна методика і людина, яка справді є фахівцем у своїй сфері.
А яка ваша роль у Voice?
Я керівниця проєкту й водночас авторка його програмної та методичної концепції. Для мене це дуже органічний проєкт, тому що в ньому фактично зустрілися кілька напрямів, якими я професійно займаюся багато років: освіта, англійська мова, методика викладання, театр і робота з молоддю. Для мене «Voice» – це не окремий випадковий проєкт. У ньому акумульовано те, що «Джинджер» розвиває роками: сучасну освіту, практичне використання мов, театральні методики, творчість, саморозкриття і створення простору, де людина може спробувати себе в новій ролі.
Чим ваш підхід до навчання відрізняється від звичайних освітніх курсів?
Ми намагаємося не створювати навчання за принципом «викладач передає знання, а учасник їх отримує». Для нас освіта – це передусім досвід. Людина має говорити, взаємодіяти, створювати, виступати, дискутувати, помилятися, рефлексувати, знову пробувати і бачити власний прогрес. Саме тому в наших проектах поруч можуть існувати іноземні мови, театр, ораторська майстерність, творчі практики чи форум-театр. На перший погляд це різні напрями. Насправді всі вони працюють з одним: розвитком людини та її здатністю діяти самостійно й упевнено.
«Voice» став можливим саме завдяки тому, що в «Джинджер» вже є цей міждисциплінарний досвід, методична база та команда, здатна реалізувати складну програму не формально, а якісно.
Якого результату ви очікуєте по закінченню проекту «English for Voice and Action» через сім місяців ?
Звичайно, ми будемо оцінювати конкретні результати: прогрес в англійській, участь в активностях, створені фото- й відеороботи, театральні постановки, молодіжні мініпроєкти. Але є результат, який складно виміряти цифрами, це більше якісні показники. Ми прагнемо, щоб після «Voice» учасники могли сказати: «Я не боюся говорити. Я знаю, що моя думка має значення. Я можу сформулювати ідею, представити її іншим і зробити перший крок до її реалізації». Мабуть, саме тому проєкт і називається «Voice» – «голос» в перекладі з англійської. Бо іноземну мову можна вивчити за підручником. А от знайти власний голос, навчитися ним користуватися і зрозуміти, що тебе можуть почути, – це вже зовсім інша історія.
Розмову провів журналіст Артем Севрук
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: t.me/zhyt_city
«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації